Словник української мови у 20 томах

драпічка

ДРАПІ́ЧКА, ДРЯПІ́ЧКА, и, ч. і ж., розм.

Те саме, що драпі́ка.

Нептун іздавна був драпічка, Почув Енеїв голосок; Шатнувся зараз із запічка, Півкопи для його кусок! (І. Котляревський);

Дряпічка! Сидить на шиї у наших людей, родився, живе між нами, а .. як з усього нашого глумиться, маніжиться, чваниться! (А. Тесленко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. драпічка — Здирник, хабарник [VII]  Словник з творів Івана Франка