дротар

ДРОТА́Р, я́, ч., діал.

Ремісник, який лагодить посуд за допомогою дроту або виготовляє вироби з нього.

Забрів до камениці один бідний дротар, який блукав цілими днями по містах і селах, лагодячи начиння (Ю. Винничук);

Оскільки скло та кераміка були не з дешевих, наші прадіди не дозволяли собі розкидатися посудом – навіть розбитим та тріснутим. Спеціальний майстер – дротар – зв'язував м'яким дротом побиті череп'яні вироби (з газ.).

Значення в інших словниках

1. дротар — -я, ч. Робітник, що виготовляє дріт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дротар — Дрота́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)