Словник української мови у 20 томах

другорозрядний

ДРУГОРОЗРЯ́ДНИЙ, а, е.

1. Який належить до другого розряду, має другий розряд (див. розря́д¹ 2).

Гетьманський уряд змушений був обмежитися другорозрядним дипломатичним представництвом на Кубані (з наук. літ.).

2. розм. Не найкращий за своїми достоїнствами; посередній.

Відшумували вже жалюгідні роки розчарувань по ресторанах, другорозрядних готелях, купе вагонів (О. Довженко).

Словник української мови (СУМ-20)