другорозрядний
ДРУГОРОЗРЯ́ДНИЙ, а, е.
1. Який належить до другого розряду, має другий розряд (див. розря́д¹ 2).
Гетьманський уряд змушений був обмежитися другорозрядним дипломатичним представництвом на Кубані (з наук. літ.).
2. розм. Не найкращий за своїми достоїнствами; посередній.
Відшумували вже жалюгідні роки розчарувань по ресторанах, другорозрядних готелях, купе вагонів (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)