другосортний

ДРУГОСО́РТНИЙ, а, е.

1. Другого сорту, невисокої якості.

Будь-який винороб знає, як можна зробити чистий або другосортний виноградний спирт (із журн.);

Другосортний товар;

Другосортний хліб.

2. перен. Посередній, не найкращий.

Сама його [поневолювача] логiка, логiка дужчого кулака, вимагає, щоб ти – принаймнi в його уявi – був чимось другосортним, ущербним, примiтивним... (О. Гончар);

Змушений утримувати сім'ю, художник перебивається випадковими заробітками і поступово деградує, розмінюючи свій великий талант на горілку та другосортні роботи (з навч. літ.);

Ці канали мають без проблем стільки реклами, скільки хочуть, і тоді, коли побажають, не опускаючись для цього до показу другосортних касових серіалів (з газ.).

Значення в інших словниках

1. другосортний — другосо́ртний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. другосортний — -а, -е. Який належить, відносить до другого сорту; посередній. Другосортний аргумент — непереконливий доказ, малозначний аргумент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. другосортний — див. поганий  Словник синонімів Вусика