Словник української мови у 20 томах

дрібномаєтний

ДРІБНОМАЄ́ТНИЙ, а, е, іст.

Те саме, що дрібнопомі́сний.

У створенні Запорозької Січі на перших порах чималу роль відігравала, звісно ж, дрібномаєтна шляхта, яка приходила на Січ з Великого князівства Литовського та Східної Польщі (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дрібномаєтний — дрібномає́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. дрібномаєтний — -а, -е. Який володіє невеликим маєтком.  Великий тлумачний словник сучасної мови