думність

ДУ́МНІСТЬ, ності, ж., розм.

Абстр. ім. до ду́мний 1.

Тільки між брівок рисочка; вона надає і якусь думність личеньку, і якусь силу вдачі (М. Старицький);

Шанував [Андрійко] брата: той боронив, завжди добрий і справедливий; з тихою і світлою думністю в худорлявому вигляді (В. Барка).

Значення в інших словниках

1. думність — -ності, ж., розм. Задумливість, замисленість.  Великий тлумачний словник сучасної мови