духовидиця
ДУХОВИ́ДИЦЯ, і, ж., заст.
Жін. до духови́дець.
Духовидиця і автор релігійної поезії мала видіння (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)ДУХОВИ́ДИЦЯ, і, ж., заст.
Жін. до духови́дець.
Духовидиця і автор релігійної поезії мала видіння (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)