душення

ДУ́ШЕННЯ, я, с.

Дія за знач. души́ти 1–3.

То була голосна справа. Його жінку знайшли в ріці втоплену, зі знаками душення на шиї, зі зв'язаними руками (І. Франко);

Після довгочасного душення і всяких зневаг з презирством таки ожила .. наша мова в перших ранніх збірках Павла Тичини (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. душення — ду́шення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. душення — -я, с. Дія за знач. душити.  Великий тлумачний словник сучасної мови