Словник української мови у 20 томах

діазотипія

ДІАЗОТИ́ПІЯ, ї, ж.

Одержання зображення (тексту, креслення, малюнка і т. ін.) на спеціальному папері, вкритому світлочутливим шаром із застосуванням діазосполук.

Діазотипія широко застосовується для розмноження креслень (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. діазотипія — діазоти́пія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. діазотипія — -ї, ж. Спосіб технічного фотокопіювання з позитива.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діазотипія — діазоти́пія [від діазо (сполуки) і ...типія] спосіб технічного фотокопіювання з позитива для розмножування технічної документації.  Словник іншомовних слів Мельничука