Словник української мови у 20 томах

діапроектор

ДІАПРОЕ́КТОР, а, ч.

Різновид проекційного апарата для демонстрації діапозитивів, діафільмів та інших носіїв на прозорій основі.

Конструктивно діапроектор складається з розташованих у корпусі лампи розжарювання з рефлектором у вигляді параболічного дзеркала, лінзового конденсора, пристрою для змінювання діапозитивів або перемотування діафільму та проекційного об'єктива (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. діапроектор — діапрое́ктор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. діапроектор — -а, ч. Оптичний прилад для проектування на екран зображень, знятих на плівку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діапроектор — діапрое́ктор (від діа... і проектор) ліхтар для проектування діапозитивів на екран.  Словник іншомовних слів Мельничука