діловодка

ДІЛОВО́ДКА, и, ж., розм.

Жін. до ділово́д.

Після двох місяців марудної праці реєстраторкою вона через здібності свої, очевидячки, потрапила діловодкою до статчастини цієї розлогої установи (В. Підмогильний).

Значення в інших словниках

1. діловодка — ділово́дка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. діловодка — -и, розм. Жін. до діловод.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. діловодка — Ділово́дка, -дки, -дці; -во́дки, -во́док  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)