діоксин

ДІОКСИ́Н, у, ч., хім.

Високотоксична хлорвмісна речовина, яка утворюється як побічний продукт при спалюванні сміття, в целюлозно-паперовому виробництві і т. ін. та здатна накопичуватися в організмі.

У процесі спалювання нафти і продуктів її переробки в повітряний басейн викидаються вуглекислий і чадний гази, оксиди сірки й азоту, свинець, діоксин та інші високотоксичні продукти (з наук. літ.);

Діоксини надзвичайно стабільні в ґрунті і зберігаються в основному у верхніх шарах – на глибині 2–5 см (з наук.-попул. літ.);

Із ґрунту діоксини поглинаються рослинами й ґрунтовими організмами, а потім з овочами і фруктами, а також і через інші ланки харчових ланцюжків потрапляють до організму людини (з наук.-попул. літ.).