діурез

ДІУРЕ́З, у, ч.

Утворення і виділення сечі.

Функціональний стан нирок оцінюють за спонтанним діурезом, концентрацією білка в сечі та виділенням нирками барвника фенолу червоного (з наук. літ.);

Сечогінні засоби показані при набряковому синдромі та зменшенні добового діурезу (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. діурез — діуре́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. діурез — -у, ч. 1》 Процес утворення і виділення сечі. 2》 Кількість сечі, що виділяється з організму за певний період часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. діурез — діуре́з (від грец. διουρέω – виділяю сечу) виділення сечі.  Словник іншомовних слів Мельничука