евтаназія

ЕВТАНА́ЗІЯ, ї, ж., мед.

Позбавлення життя безнадійно хворого на його прохання, здійснюване в безболісний спосіб.

Цивільний кодекс України забороняє задоволення прохання фізичної особи про припинення її життя (активна евтаназія) (з навч. літ.);

Церква, залишаючись вірною у дотриманні Божої заповіді “не вбивай”, не визнає евтаназію, тому що це велике моральне зло. Церква наголошує, що людина не може вважати себе володарем свого життя, його розпорядником (з рел.-церк. літ.);

Сьогодні питання евтаназії належить до числа дискусійних, адже лікарі не повинні вбивати людину, вони повинні лікувати її (з газ.).

Значення в інших словниках

1. евтаназія — евтана́зія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. евтаназія — -ї, ж. Добровільна, узгоджена з лікарем, смерть невиліковно хворого за допомогою спеціальних знеболювальних засобів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. евтаназія — ЕВТАНАЗІЯ, ейтаназія (від грецьк. εύ — добре; υάνατοζ — смерть) — вихідний термін для однієї з найдавніших проблем філософії, медичної деонтології і практичної етики. В рамках античної філософії проблему...  Філософський енциклопедичний словник