Словник української мови у 20 томах

егірин

ЕГІРИ́Н, у, ч.

Мінерал із класу силікатів зеленого або чорного кольору зі скляним блиском; важливий породотвірний мінерал лужних комплексів.

У розрізах залізистих горизонтів Криворізького басейну спостерігається закономірна зміна ступеня кристалічності індивідів егірину (з наук. літ.);

Прихованокристалічний егірин представлений фарфороподібним агрегатом зеленого, темно-зеленого, бурого кольорів (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. егірин — егіри́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. егірин — Эгирин, акмит — aegirite, aegirine, acmite — *Ägirin — силікат ланцюжкової будови з групи моноклінних піроксенів. Важливий породотвірний мінерал лужних комплексів. Склад:NaFe3+[Si2O6]. Домішки: Са, Мn, Fe2+, AI.  Гірничий енциклопедичний словник
  3. егірин — -у, ч. Мінерал класу силікатів, зеленого, чорного кольору зі скляним блиском.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. егірин — егіри́н мінерал класу силікатів, зеленого, чорного кольору з скляним блиском. Від імені ісландського міфічного бога моря Егіра.  Словник іншомовних слів Мельничука