ежектувати

ЕЖЕКТУВА́ТИ, у́є, недок., що, спец.

Здійснювати ежекцію.

Повітряний струмінь, що надходить із сопел, ежектує гарячі гази з топкового простору. В циркуляційному вихорі сушаться, здрібнюються, займаються і горять частки торфу (з наук. літ.).