езотерик

ЕЗОТЕ́РИК, а, ч., книжн.

Особа, посвячена в езотеричні таємниці, свідчення.

Звичайно, існують таємні ордени, масони, езотерики та інша екзота (Ю. Іздрик);

Є мови високого інтелектуального рівня (бази знань) і мови, так би мовити, таємничі, що виконують функції носія трансцендентних ідей і божественної духовності. Про них ведуть мову О. Блаватська та інші езотерики (з наук.-попул. літ.).