езофагоскоп
ЕЗОФАГОСКО́П, а, ч.
Оптичний прилад у вигляді трубки для дослідження стравоходу, обладнаної освітлювальною системою.
Езофагоскопом може слугувати гнучкий волоконно-оптичний або обладнаний відеокамерою ендоскоп (з наук.-попул. літ.);
1887 року німецький хірург, якого вважають засновником сучасної езофагоскопії, сконструював перший езофагоскоп із внутрішнім освітленням (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)