Словник української мови у 20 томах

езофагоскоп

ЕЗОФАГОСКО́П, а, ч.

Оптичний прилад у вигляді трубки для дослідження стравоходу, обладнаної освітлювальною системою.

Езофагоскопом може слугувати гнучкий волоконно-оптичний або обладнаний відеокамерою ендоскоп (з наук.-попул. літ.);

1887 року німецький хірург, якого вважають засновником сучасної езофагоскопії, сконструював перший езофагоскоп із внутрішнім освітленням (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. езофагоскоп — езофагоско́п іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. езофагоскоп — -а, ч. Прилад, що його вводять через рот у стравохід для його дослідження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. езофагоскоп — езофагоско́п (від грец. οίσοφάγος – стравохід і ...скоп) прилад (трубка з оптичною й освітлювальною системами), що його вводять через рот у стравохід для його дослідження.  Словник іншомовних слів Мельничука