ейдетичний
ЕЙДЕТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. псих. Прикм. до ейдети́зм і ейде́тик.
Перенесення на логос усієї ейдетичної і особливо ейдетично-речової реальності веде до перетворення “живого” предмета в абстрактний, формальний (з наук. літ.);
Платон вважав волю деміурга ейдетичною творчою причиною існування матеріального світу (з наук.-попул. літ.).
2. псих. Який спирається на образ; пов'язаний з ейдетикою (у 1 знач.).
Елементами ейдетичної пам'яті володіють усі діти в молодшому дошкільному віці (з навч. літ.);
В інформаційно-ресурсному центрі відбулася презентація першого в Україні ейдетичного словника фразових дієслів англійської мови, який розкриває секрет запам'ятовування англійських слів (з газ.);
Ейдетичні видіння.
3. філос. Заснований на ейдетиці (у 2 знач.).
До ейдетичних наук належать логіка, математика і філософія (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)