Словник української мови у 20 томах

ексгумувати

ЕКСГУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.

Здійснювати ексгумацію.

Коли почався відступ німецької армії з території СРСР, нацисти намагались сховати сліди злочинів – їм вдалось ексгумувати частину тіл і спалити їх (з публіц. літ.);

* Образно. Ти, Мироне, .. намагаєшся ексгумувати українську харизму разом з історичними постатями, нею осяяними... Хочеш повернути історичну пам'ять у голови, прагнеш збудити гідність у душах, відродити славу... (Г. Тарасюк).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ексгумувати — ексгумува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. ексгумувати — -ую, -уєш, док. і недок., перех. Здійснювати ексгумацію.  Великий тлумачний словник сучасної мови