Словник української мови у 20 томах

ексгібіціоніст

ЕКСГІБІЦІОНІ́СТ, а, ч.

Особа, схильна до ексгібіціонізму.

Ексгібіціоністами бувають “вітально-звужені” натури з незадоволеною потребою в любові (з навч. літ.);

Споглядання свого єства поетами нашого часу – це споглядання почуттєвих ексгібіціоністів, для яких оголення – скрупульозна фіксація себе на папері, відсторонена констатація власного “я” (з навч. літ.);

Італійська газета назвала капітана корабля “ексгібіціоністом біля штурвалу”, готовим на все, аби привернути до себе увагу (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ексгібіціоніст — ексгібіціоні́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. ексгібіціоніст — -а, ч., мед. Той, хто страждає на ексгібіціонізм.  Великий тлумачний словник сучасної мови