Словник української мови у 20 томах

екслібрисист

ЕКСЛІБРИСИ́СТ, а, ч.

Художник, який працює в жанрі екслібриса.

Я. Бердичевський розглядає маленькі паперові ярлики, з майстерністю виконані художником-екслібрисистом, як документи певної епохи (з наук.-попул. літ.);

М. Яців багато працює як екслібрисист. Його книжкові знаки вирізняються символікою, вишуканою декоративною композицією, майстерним поєднанням зображального мотиву та шрифту (із журн.);

// Знавець, колекціонер екслібрисів.

До свята клуб екслібрисистів та любителів графіки влаштував виставку екслібрисів (з газ.);

Екслібрисист і бібліофіл В. Бистров був активним учасником книжкових виставок, на яких виставляв рідкісні та цінні екслібриси із власної колекції (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. екслібрисист — екслібриси́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. екслібрисист — -а, ч. Знавець і збирач екслібрисів.  Великий тлумачний словник сучасної мови