експонометрія
ЕКСПОНОМЕ́ТРІЯ, ї, ж.
Розділ фотографії, який визначає умови експонування фотографічного матеріалу під час фото- й кінознімання або фотокопіювання для отримання якісного зображення.
Основою експонометрії є відоме в оптиці співвідношення між яскравістю об'єкта, що змальовується оптичною системою, та освітленістю отримуваного зображення (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)