Словник української мови у 20 томах

екстрамодний

ЕКСТРАМО́ДНИЙ, а, е.

Дуже модний (у 1, 2 знач.); супермодний.

Стрижки різні, але в кожному новому сезоні їх об'єднує особливість – вони завжди екстрамодні (з навч. літ.);

Потім були танці. Вона в парі з якимось юнаком легко й граціозно танцювала щось сучасне, екстрамодне (О. Бердник);

* Образно. Хлюпає [Вадим Орлов] воду на чоботи, і знову чутно його бас: – Мабуть, продірявилися мої екстрамодні, уже чавкотить у них водиця... (Є. Доломан).

Словник української мови (СУМ-20)