Словник української мови у 20 томах

ектима

Е́КТИМА, и, ж., вет., мед.

Гнійний пухирець на шкірі з виразкою в центрі, після якої залишається шрам.

За тяжкої фізичної роботи ектима може супроводжуватися кровотечею і навіть некрозом тканин (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ектима — -и, ж., мед. Порожнина, розміщена в епідермісі та дермі, що характеризується некрозом у ділянці дна і запальним інфільтратом.  Великий тлумачний словник сучасної мови