Словник української мови у 20 томах

ектопія

ЕКТОПІ́Я, ї, ж., вет., мед.

Неправильне розміщення внутрішніх органів у людини і тварин.

Фонові процеси у незапальних захворюваннях пов'язані з гормональними порушеннями. Серед них найчастіші ектопії (з наук. літ.);

Ектопія нирок.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ектопія — ектопі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ектопія — -ї, ж. Зміщення внутрішніх органів людини й тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ектопія — екто́пія (від грец. εκτοπος – зміщений) зміщення внутрішніх органів людини й тварин.  Словник іншомовних слів Мельничука