Словник української мови у 20 томах

екіпірувальник

ЕКІПІРУВА́ЛЬНИК, а, ч.

1. Той, хто споряджає, одягає і т. ін. кого-, що-небудь.

Відома компанія була генеральним спонсором і офіційним екіпірувальником олімпійської збірної України (з навч. літ.).

2. зал. Фахівець із екіпірування.

Екіпірувальник здійснює постачання локомотивів і пасажирських вагонів водою, рідким та твердим паливом (з мови документів);

Паливний бак тепловоза опломбовано екіпірувальником (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)