елегантка

ЕЛЕГА́НТКА, и, ж., заст., розм.

Жін. до елега́нт.

– Як чисте і добре викачане [вбрання], то... – Але ж прошу! – перебила “елегантка”, – “чисте, викачане”, що то воно поможе, як воно з грубого полотна (Леся Українка);

Скіф'янки, судячи з прикрас, мали неабиякий смак. Модниці, просто елегантки степові! (О. Гончар).