Словник української мови у 20 томах

електроакустика

ЕЛЕКТРОАКУ́СТИКА, и, ж., фіз.

Галузь науки і техніки, що вивчає закономірності й досліджує загальні принципи перетворення акустичних сигналів в електричні та навпаки.

Компланарні біморфні перетворювачі використовуються у медичній техніці й електроакустиці (з наук. літ.);

В Богданових очах появлявся жах: академік Антохін, світило електроакустики (В. Владко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. електроакустика — електроаку́стика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. електроакустика — -и, ж., фіз. Розділ прикладної акустики, де вивчається робота перетворювачів електричних сигналів на механічні (акустичні) й навпаки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. електроакустика — електроаку́стика (від електро... і акустика) розділ прикладної акустики, де вивчається робота перетворювачів електричних сигналів на механічні (акустичні) й навпаки.  Словник іншомовних слів Мельничука