Словник української мови у 20 томах

електрогенез

ЕЛЕКТРОГЕНЕ́З, у, ч.

Виникнення потенціалу дії в об'єктах живої природи під впливом комплексу фізико-хімічних процесів, що забезпечують підтримання нерівномірного розподілу іонів у живій клітині і на поверхні оболонки, а також швидке переміщення іонів через мембрану.

Для розуміння й дослідження зв'язку, регуляції та управління в організмі необхідно з'ясувати механізм електрогенезу в клітинах (з наук. літ.);

Біологічний електрогенез не може відбуватися за принципом простої дифузії (з наук. літ.);

Електрогенез серцевого м'яза вивчали на основі аналізу електрокардіограм (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)