електроосмос
ЕЛЕКТРОО́СМОС, у, ч., фіз.
Рух рідин (води, водних розчинів) у капілярах поруватої системи під дією зовнішнього електричного поля.
М. Смолуховський у 1905 р. довів, що швидкість електроосмосу не залежить від структури дисперсної системи, якщо подвійний електричний шар є тоншим за діаметр капілярів (з наук. літ.);
Електричний струм у ґрунті визначає ріст і розвиток кореневої системи рослин, формує процеси електроосмосу і електрофорезу в екосистемі ґрунт – рослина – ґрунт (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)