електрошок

ЕЛЕКТРОШО́К, у, ч.

1. мед. Метод відновлення серцевого ритму, лікування психічних розладів подразненням мозку дозованими електричними розрядами.

Дефібриляція – відновлення серцевого ритму за допомогою електрошоку. Цей метод широко застосовується в кардіохірургії (з наук.-попул. літ.);

Було три головних методи лікування: електрошок, інсулін, тобто шок через недостачу цукру в мозку, і психотропні препарати по карті (В. Рубан);

* Образно. 1849 року О. Герцен, міркуючи над “Філософськими листами” П. Чаадаєва, писав про нього як про мислителя, котрий своїм мислячим сучасникам наче завдав електрошоку (Є. Гуцало).

2. розм. Те саме, що електрошо́кер.

На практиці злочинці часто застосовують такі засоби посягань, які неможливо однозначно вважати за вогнепальну чи холодну зброю, наприклад електрошок (із журн.);

* Образно. Я чую, як в менi у золотiм вогні жар-птиця фенiкс зводиться на днi, як бавить пiр'я, як поводить оком і в кожнi пологи разить електрошоком (І. Драч).

Значення в інших словниках

1. електрошок — електрошо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. електрошок — -у, ч. Лікування психічних захворювань впливом на головний мозок дозованими електричними розрядами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. електрошок — електрошо́к (від електро... і шок) метод лікування психічних розладів подразненням мозку дозованими електричними розрядами.  Словник іншомовних слів Мельничука