Словник української мови у 20 томах

емпатія

ЕМПА́ТІЯ, ї, ж., псих.

Здатність людини розуміти й відчувати емоційний стан інших людей, сприймати їхній спосіб мислення; співчуття, співпереживання.

Можна зіставити поняття людяності з психологічним поняттям емпатії, тобто здатності переживати чужі проблеми як свої власні (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. емпатія — емпа́тія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. емпатія — (психолога-консультанта до клієнта) особливе почуття, завдяки якому психолог-консультант може ніби зсередини розуміти психологію клієнта, проникати у його внутрішній, психологічний світ, краще і глибше пізнавати особистість клієнта і його стани. англ.  Словник із соціальної роботи
  3. емпатія — (від грецьк. empatheia — співпереживання) здатність розуміти емоційний стан інших людей за допомогою співпереживання  Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. емпатія — -ї, ж. Здатність відчувати почуття і психологічний стан іншого; співпереживання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. емпатія — Здатність до розуміння й відчування емоційного стану ін. людей (е. емоційна), а також до сприйняття їхнього способу мислення (е. пізнавальна).  Універсальний словник-енциклопедія