Словник української мови у 20 томах

емпієма

ЕМПІЄ́МА, и, ж., вет., мед.

Скупчення гною в якій-небудь порожнині тіла.

Через дренажну трубку порожнину емпієми промивають антисептиками із подальшим введенням добової дози антибіотиків (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. емпієма — емпіє́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. емпієма — -и, ж., мед. Скупчення гною в будь-якій порожнині організму або в порожнистому органі людини й тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. емпієма — емпіє́ма (від грец. εμπύημα – нарив, гнояк) скупчення гною в будь-якій порожнині організму або в порожнистому органі людини й тварин. Найчастіше спостерігається Е. плеври, жовчного міхура, великих суглобів.  Словник іншомовних слів Мельничука