енантіосемічний
ЕНАНТІОСЕМІ́ЧНИЙ, а, е, лінгв.
Стос. до енантіосемії.
За винятком небагатьох усталених у мові енантіосемічних утворень (слава – “добре ім'я; добра звістка” і “хула; поговір”), енантіосемія є явищем суто мовленнєвим (з наук. літ.);
Енантіосемічний механізм розвитку лексичних значень слова.
Словник української мови (СУМ-20)