Словник української мови у 20 томах

епістрофей

ЕПІСТРОФЕ́Й, я, ч., анат.

Другий шийний хребець у людини, ссавців, птахів, плазунів і земноводних.

Епістрофей має на передній (у людини на верхній) поверхні зубоподібний відросток (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. епістрофей — епістрофе́й іменник чоловічого роду другий шийний хребець  Орфографічний словник української мови
  2. епістрофей — -я, ч., анат. Другий шийний хребець у людини, ссавців, птахів, плазунів і земноводних.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. епістрофей — епістрофе́й (грец. έπιστροφεύς, від επιστρέφω – повертаюсь, обер таюсь) другий шийний хребець у людини, ссавців, птахів, плазунів і земноводяних.  Словник іншомовних слів Мельничука