епіфіти
ЕПІФІ́ТИ, ів, мн. (одн. епіфі́т, а, ч.), бот.
Рослини, що живуть на інших рослинах, але не є паразитами, оскільки використовують їх лише як місця прикріплення.
Пошук цінних видів фауни ведемо прямо з околиць готелю на пустирищах, узбіччях дороги, навіть на деревах (тут селяться епіфіти, зокрема деякі рідкісні орхідеї) (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)