ератема
ЕРАТЕ́МА, и, ж., геол.
1. Підрозділ загальної стратиграфічної шкали, підпорядкований еонотемі.
Ератема відображає великий етап розвитку літосфери (до певної міри також атмосфери і гідросфери) та органічного світу (з наук.-попул. літ.).
2. Відклади, які утворилися протягом геологічної ери.
У геологічній будові субрегіону беруть участь породи палеозойської, мезозойської і кайнозойської ератем (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)