есеїст

ЕСЕЇ́СТ, а, ч.

Письменник, який пише есе.

На жаль, до цього часу ще не створено окремого дослідження, присвяченого особливостям літературного стилю Ільїна-публіциста й есеїста, своєрідності його поетичної палітри (з наук. літ.);

Давно вже час подумати про видання спадщини одного з найвидатніших українських есеїстів та фольклористів XIX – початку XX ст. В. П. Горленка (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. есеїст — есеї́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. есеїст — -а, ч. Автор есе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. есеїст — див. письменник  Словник синонімів Вусика
4. есеїст — Есеї́ст, -та; -ї́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)