етмоїдит

ЕТМОЇДИ́Т, у, ч., мед.

Запалення слизової оболонки осередків ґратчастої кістки, що має бактеріальну або вірусну природу.

Основна клінічна ознака гострого етмоїдиту – головний біль, біль у ділянці кореня носа і перенісся (з навч. літ.);

Найчастіше етмоїдит трапляється у дітей, іноді дуже раннього віку (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. етмоїдит — етмоїди́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. етмоїдит — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки ґратчастого лабіринту носа.  Великий тлумачний словник сучасної мови