ефектор

ЕФЕ́КТОР, а, ч., фізл.

Спеціалізований орган або тканина, що реагує на імпульси, які надходять до неї з вищих відділів центральної нервової системи, та виконує свої функції під дією цих імпульсів.

За період еволюції людини сформувалися рецептори й ефектори, за допомогою яких організм підтримує оптимальний рівень параметрів фізіологічних систем (з наук. літ.);

Ефектор також сприймає імпульси із зовнішнього середовища (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. ефектор — Виконавчий орган організму тварин, який збуджується або гальмується нервовими імпульсами; становить кінцевий елемент рефлекторної дуги (напр., м'язова або залозиста клітина).  Універсальний словник-енциклопедія