жахнути
ЖА́ХНУТИ, ну, неш, док., кого, що, чим, у що, розм.
Однокр. до жа́хкати.
Я його [кабана] в лоб як жахну (Остап Вишня);
Ну що таке надщерблений келих? Бодай і з дорогого, чистого, дзвінкого кришталю? Та жахнути ним з усього маху об підлогу, щоб аж скалки порозліталися врізнобіч! (О. Шугай);
Тільки-но Сава встиг зміркувати, що білогривець відчув погибель, як блискавка жахнула в стовбур (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)