жебраків
ЖЕБРАКІ́В, ко́ва, ко́ве.
Прикм. до жебра́к.
– Але ти, як бачу, ладна собі, зовсім тобі не личить бути жебраковою жоною (з казки);
Кожна хата свідчила про свої достатки в отій жебраковій торбі (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)