желехівка

ЖЕЛЕХІ́ВКА, и, ж., іст.

Український правопис, створений Є. Желехівським 1886 року.

У виданнях НТШ використовувалась, звичайно, желехівка. Цю традицію М. Грушевський переніс і на Східну Україну (В. Русанівський);

1922 року Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка прийняло у Львові “Правописні правила”, що значною мірою наблизили желехівку до правописної системи “Найголовніших правил” (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. желехівка — желехі́вка іменник жіночого роду варіант українського правопису іст.  Орфографічний словник української мови
2. желехівка — -и, ж. Український фонетичний правопис у Західній Україні в кінці 19 ст., створений на основі поширеної на той час в українській мові фонетичної орфографії.  Великий тлумачний словник сучасної мови