жертовно
ЖЕРТО́ВНО.
1. Присл. до жерто́вний 2.
Треба працювати в ім'я своєї літератури і свого народу, працювати жертовно і самовіддано, орієнтуючись при тому на рівень світової літератури, а не на свій, хатній, рівень (І. Жиленко);
Митрополит Андрей Шептицький 44 роки віддано й жертовно служив церкві й українському народові (з публіц. літ.).
2. Який виражає жертовність.
Княгиня простягла до нього тендітно-білі руки і так жертовно склала їх долоня до долоні (Д. Міщенко).
Словник української мови (СУМ-20)