живісінько
ЖИВІ́СІНЬКО.
Присл. до живі́сінький.
У багатій уяві дитини час від часу поставав образ Божої Матері, серце якої розшите сімома мечами, а з очей так живісінько спадали сльози на мертву плоть Спасителя (з наук.-попул. літ.);
Пісня про Морозенка живісінько нагадувала Т. Шевченкові в засланні безталанную Україну (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)