Словник української мови у 20 томах

жирочек

ЖИРОЧЕ́К, а, ч., фін.

Чек, що містить наказ його власника банкові перерахувати з його жирорахунку на рахунок іншого чековласника визначену суму грошей.

Жирочек використовується лише для безготівкових розрахунків у межах одного банку, де є жирорахунки чекодавця і чекотримача (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. жирочек — -у, ч., фін. Чек із розпорядженням чекодавця про перерахування певної суми з його жирорахунку на рахунок чекотримача.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жирочек — рос. жирочек чек, що містить наказ його власника банкові перерахувати з його жирорахунку на рахунок іншого чековласника визначену суму грошей. Ж. використовується виключно для безготівкових розрахунків у межах одного банку, де є жирорахунки одержувача і платника за чеком.  Eкономічна енциклопедія