жирочек
ЖИРОЧЕ́К, а, ч., фін.
Чек, що містить наказ його власника банкові перерахувати з його жирорахунку на рахунок іншого чековласника визначену суму грошей.
Жирочек використовується лише для безготівкових розрахунків у межах одного банку, де є жирорахунки чекодавця і чекотримача (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)