жмаканий

ЖМА́КАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до жма́кати 1.

Зразу ж почувся уже знаний потріск і шум жмаканого сухого шовку (М. Івченко).

2. у знач. прикм. Те саме, що зі́м'я́тий 3.

Аньці восени стукне п'ятдесят, а тіло її зморшкувате, немов турецькі жмакані спорткостюми (Любко Дереш);

У величезному, обкладеному пістрявим гранітом холі мерзлі пальми в діжках і штатний фотограф у жмаканому піджаку (Люко Дашвар).