жовтість
ЖО́ВТІСТЬ, тості, ж.
Абстр. ім. до жо́втий.
Принцові Георгові кров шугає в лице й одразу ж виразно стає видно жовтість вусів під горбуватим дзюбастим носом (В. Винниченко);
Вони [очі] ще вдивлялися в широку волю, яка так і відкрилася вепрові, ікла теж ще шкірилися на Ярослава, та вже безсило – сповивалa їх якась брудна жовтість, як усяку мертву кістку (П. Загребельний);
Жовтість жита.
Словник української мови (СУМ-20)