жоднісінький

ЖОДНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.

Підсил. до жо́дний.

Не сховатись олжі у жоднісінькім скрутні – неухильне для всіх правосуддя моє (П. Мовчан);

Не було жоднісінького бажання розмовляти з безвусим і безбородим царським служкою (І. Білик);

– Діду, невже ж ото у нас у роду не було жоднісінького запорожця? – з надією питав Ява свого діда Вараву (В. Нестайко);

Без жоднісіньких попереджень незнайомий корабель почав таранити наше судно (із журн.).

Значення в інших словниках

1. жоднісінький — жодні́сінький займенник  Орфографічний словник української мови
2. жоднісінький — -а, -е. Підсил. до жодний.  Великий тлумачний словник сучасної мови